Феросиліцій є найважливішим сплавом, який використовується у виробництві сталі та інших металів. Він складається із заліза та кремнію з різною кількістю інших елементів, таких як марганець і вуглець. Процес виробництва феросиліцію передбачає відновлення кварцу (діоксиду кремнію) коксом (вуглецем) у присутності заліза. Цей процес вимагає високих температур і є енергоємним, тому ціни на сировину є суттєвим фактором у визначенні загальної вартості виробництва феросиліцію.

Феросиліцій широко використовується в сталеливарній промисловості, ливарному виробництві та інших промислових виробництвах. Вони споживають більше 90% феросиліцію. Серед різних марок феросиліцію найбільше застосування має 75% феросиліцій. У металургійній промисловості на кожну тонну виробленої сталі витрачається приблизно 3-5 кг 75% феросиліцію.

Нітрид феросиліцію та нітрид кремнію звучать як два дуже схожі продукти, але насправді вони принципово різні. Ця стаття пояснить різницю між ними з різних точок зору.

Титан не є магнітним. Це тому, що титан має кристалічну структуру без неспарених електронів, які необхідні для того, щоб матеріал виявляв магнетизм. Це означає, що титан не взаємодіє з магнітними полями і вважається діамагнітним матеріалом.

Титан і феротитан

Титан — це елемент перехідного металу з металевим блиском, зазвичай сріблясто-сірого кольору. Але титан сам по собі неможливо захистити

Вогнетривка цегла – це керамічний матеріал, який часто використовується в умовах високої температури через його недостатню горючість і тому, що він є хорошим ізолятором, який зменшує втрати енергії. Вогнетривка цегла зазвичай складається з оксиду алюмінію і діоксиду кремнію. Його ще називають "вогнетривка цегла".